Обережно: свинець!

Людвіг ван Бетховен

    Потрапляючи в живий організм, свинець здатний накопичуватися у великих кількостях. З огляду на те, що історія його використання людством налічує багато тисячоліть, отруєння цим металом (сатурнізм), що призвели до смерті, - не рідкість. Найвідомішою його жертвою ряд дослідників називає Людвіга ван Бетховена, в зразках волосся якого після смерті виявили свинець. Однак вчені-медики ставлять під сумнів цю гіпотезу, вказуючи на інші недуги великого композитора, від яких він міг померти. Але сам контакт Бетховена зі свинцем ніхто не заперечує, враховуючи масове його використання в медицині і при виготовленні продуктів харчування в ті часи. Так-так, свинець довгий час застосовувався в харчовій промисловості! Його ацетат Pb(CH₃COO)₂, відомий як «свинцевий цукор», широко використовувався в давньоримській кулінарії в якості підсолоджувача. У тому числі і для вина.

    Свинець також активно застосовували при будівництві водопроводу в Стародавньому Римі. Свинцеві труби ставали джерелом забруднення води, яку масово використовували люди. Вважається, що жителі Стародавнього Риму, швидше за все, страждали від хронічного отруєння важкими металами, зокрема свинцем, який міг потрапити в їх організм хоч з вином, хоч з водою.

    Сатурнізм став причиною трагедії, що сталася взимку 1872/1873 р з 17 норвезькими мисливцями на о. Шпіцберген. Довгий час вважалося, що її учасники померли від цинги через погану підготовку експедиції, проте в 2008 р. дослідницька група встановила зовсім інше. В останках тіл нещасних мисливців, що збереглися у вічній мерзлоті, виявили величезну кількість свинцю, який потрапив в їх організми з консервованою їжею. З'ясувалося, що в пайці банок, що зберігали продукти експедиції, використовувався свинець. Так він і проник в їжу, а потім в організми норвежців. За свідченнями вчених, всі страждальці загинули практично одночасно, а на їхніх тілах не було виявлено жодної ознаки захворювання на цингу.

    
Дуже обережними треба бути тим, хто часто має справу з плавленням свинцю. Леткий метал може накопичуватися в організмі і призвести до хронічних хвороб.

Джерело: https://elementy.ru/nauchno-populyarnaya_biblioteka/ 

Мармеладки у вигляді білків допоможуть сліпим дітям вивчати хімію

    Американські хіміки створили їстівні і неїстівні тривимірні моделі дев'яти різних білків, які можна безпечно обмацувати ротом. У перспективі такі матеріали допоможуть дітям зі слабким зором вивчати хімію. У роботі, опублікованій в журналі Science Advances, вчені протестували моделі на зрячих студентах і школярах, а також на хлопчику з ретинобластомою - сині одного з авторів дослідження. Як повідомляють автори, учасники добре розпізнали моделі різних білків один від одного.

    Близько 36 мільйонів людей у ​​всьому світі позбавлені зору і ще 216 мільйонів мають серйозні проблеми із зором. З них 1 мільйон сліпих дітей. Слабозорі школярі і студенти стикаються з труднощами у вивченні наук.

    Навчання сліпих і слабозорих дітей вимагає задіяння інших органів чуттів, і дотик пальцями - не єдиний варіант. Дослідження показують, що тактильна чутливість язику більша, ніж у кінчиків пальців. Однак навчальних матеріалів, які можна було б покласти в рот, поки не існує.

Виготовлення індикатору в домашніх умовах

До вашої уваги відео, на якому показано, як виготовити індикатор із червонокочанної капусти і випробувати зміну його забарвлення у кислому та лужному середовищі

Метали у виготовленні монет

Із чого виготовляли монети в різних країнах в різні часи? 
На це питання ви знайдете відповіді у роботі учня 7(11)-Б класу Піщанського Арсенія

Кальцій в організмі людини

До вашої уваги творча робота учениці 7(11)-Б класу Велічук Олени "Кальцій в організмі людини"

Вплив нітратів на здоров'я людини

До вашої уваги робота учениці 7(11)-Б класу Рябоконь Катерини "Вплив нітратів на здоров'я людини"

Виноград виявився кращим реагентом для доріг, ніж сіль

 Згідно з дослідженням Вашингтонського державного університету, виноград і деякі інші сільськогосподарські продукти можуть замінити сольові реагенти, які застосовуються на дорогах взимку.

   Дослідники говорять не про сам виноград, а про його шкірку, яка є відходом виробництва соків або вина. Отриманий з неї екстракт перевершив за своїми характеристиками інші засоби, які використовують від ожеледиці, в тому числі дорожню сіль і більш екологічно чисту суміш сольового розчину і бурякового соку.

   Приблизно 27 мільйонів тонн дорожньої солі (натрій хлориду) використовується на автодорогах США в зимові періоди. Хлориди не розкладаються в навколишньому середовищі і можуть представляти довгострокові екологічні ризики.

   Найбільш поширені реагенти містять хімічні речовини, які викликають корозію металів, руйнують асфальт, бетон і є небезпечними для мешканців водойм. Щоб знизити корозійний вплив, в реагенти стали додавати буряковий сік, але й він виявився шкідливий для мешканців водойм, оскыльки потрапляючи в воду, знижує рівень кисню в ній.

   В результаті безлічі випробувань і досліджень команда вчених виявила, що їх реагент на основі виноградного екстракту, отриманий з шкірки винограду шляхом хімічної деградації і природного бродіння, швидше топить лід, і майже не шкодить бетону і асфальту, а також водойм.

Створено новий стійкий матеріал для уловлювання вуглекислого газу

 Вчені зі Швеції розробили новий матеріал для уловлювання вуглекислого газу. Він стійкий, швидко захоплює цільову сполуку  і його виробництво дуже дешево.

 Уловлювання та зберігання вуглекислого газу - це технологія, яка привертає до себе багато уваги та дискусій. Вона може допомогти нам впоратися з підвищенням концентрації вуглекислого газу в атмосфері і зробити світ трохи чистішим. Але до сих пір створювані вченими нові матеріали і процеси для уловлювання вуглекислого газу викликали безліч "побічних ефектів" і вимагали серйозних вкладень.

 Нове дослідження продемонструвало стійку недорогу альтернативу з чудовими властивостями захоплення вуглекислого газу. Матеріал являє собою гібридну піну на основі желатину та наноцеллюлози, яка містить велику кількість цеолітів - мікропористих алюмосиликатов.

 Вчені показали, що цей матеріал має досить перспективні властивості. Пориста структура надає йому високу здатність до адсорбції вуглекислого газу. Цеоліт і раніше передбачалося використовувати для уловлювання сполуки Карбону. Але до сих пір перешкодою були труднощі в роботі зі звичайними великими частками цеоліту. Це заважало їх оптимальному використанню.

 У своєму дослідженні вчені запропонували новий спосіб отримання частинок цього матеріалу з використанням суспензії. Це означає, що вони можуть бути легко включені в високопористу піну з наноцеллюлози і желатину.

Хімічна промисловість України

Робота учнів 6-А класу Ступака Андрія та Сідаша Даніїла

Дослідженням натуральних волокон займалися учні 6-А класу Хачатурянц Анастасія та Білогрудов Даніїл 

Куліковський Валерій (6-А клас) провів дослідження харчових добавок та їх впливу на організм людини

Вивчаємо етилен!

В цьому відео ви дізнаєтеся, як зелені помидори зробити червоними за допомогою етилену. Чи будуть такі помидори ароматними та солодкими?

Класифікація речовин, що містяться в малині

Це лише деякі із 68 основних хімічних речовин, що містяться в малині

Дивись у небо, знаючи більше

Список всіляких хімічних складових для створення феєричного піротехнічного коктейлю:

Додавання алюмінію до складу дозволяє добитися максимально яскравого та насиченого білого та срібного кольорів у піротехнічному ансамблі.

Барій потрібен для отримання яскравих зелених вогнів і є необхідним інгредієнтом для процесів стабілізації певних складових елементів з високою летючістю.

Вуглець - це порошкоподібна речовина, що застосовується для підпалювання снаряда. До речі, з цим завданням відмінно справляються сажа, крохмаль і - тільки уявіть - звичайний цукор.

Кальцій у складі феєрверку дозволяє забарвити вогні в дуже гарний апельсиново-оранжевий колір.

Хлор використовується в піротехніці як окислювач, а також він - обов'язковий компонент для солей металів, які беруть участь у відтворенні якогось певного кольору.

Цезій також грає роль в окислювальних процесах, і дозволяє домогтися глибокого і красивого кольору індиго.

Використання галогенідів купруму обумовлено необхідністю створити всю палітру синяви, а звичайна мідь дає незвичайний синьо-зелений колір.

Щоб отримати іскру в заряді, до складу піротехнічної суміші додається залізо.

Гарний рожево-фіолетовий колір утворюється при додаванні до складу калію. У процесах окислення використовуються також і сполуки Калію.

Літій карбонат - незамінний пігментний елемент у складі деяких піротехнічних сумішей. Літій дає яскраво-червоні вогні.

Магній у феєрверку горить білим кольором і дозволяє домогтися ефектного іскристого водоспаду, і, подібно до сурми, використовується для надання максимального блиску.

Натрій, якщо його не розбавити як годиться спокійними відтінками, дає неймовірно інтенсивний жовтий колір.

Незамінним елементом, що входить до складу палива феєрверку, є фосфор, який має такі корисні властивості, як швидко згоряти в повітрі і надзвичайно яскраво сяяти в темряві.

Окислювачі в піротехніці потрібні для виділення кисню, який дає більш ефективне горіння. Також кисень часто потрібний для створення будь-якого кольору.

Рубідій дає можливість отримати барвисті червоні і фіолетові кольори.

Найважливіший інгредієнт, що дозволяє запустити феєрверк в небо - сірка. Сірка є складовою димного пороху.

Стронцій застосовується для отримання в ансамблі феєрверку вогнів червоного кольору, цинк - для створення блакитно-білих вогнів, а для того, щоб милуватися розсипом найкрасивіших срібних іскор додається титан.

Дивовижні історії із життя хімічних елементів.

Камінь, із якого витікає золото.

     Троє ірландців у 1893 році об'їжджали верхи безлюдні місця, і раптом один з коней загубив підкову. Можливо, ця підкова принесла найбільшу удачу в історії. За кілька днів ірландці, жодного разу навіть не копнувши землю, зібрали близько трьох з половиною кілограмів золотих самородків, просто блукаючи округою та збираючи їх. Через деякий час сотні старателів нахлинули в цей край, щоб спробувати щастя. Дуже швидко тут з'явилося ціле старательське містечко, назване Знахідкою Ханна на честь одного з ірландців, який відкрив новий золотоносний регіон. Цеглу, цемент і розчин будівельники робили з порожньої породи, гори якої накопичувалися на копальнях. Старателі просто відкидали цю породу, яку вважали звичайним сміттям.

     Але сміття буває різне. Зазвичай ви не знайдете золота в мінералах і рудах, оскільки воно майже не утворює сполук з іншими елементами. Єдиний елемент, здатний утворювати сполуки із золотом - це Телур. Він утворює із золотом ряд мінералів зі звучними назвами - креннеріт, петцит, сильванит і калаверит, що мають незвичні хімічні формули. Наприклад, формула креннеріту записується як  (Au_0,8Ag_0,2)Te₂.

     Історики вважають, що якісь мандрівники одного вечора розкладали вогнище і виявили, що камінчики, якими вони обкладають вогнище, ... сочатся золотом. Справа в тому, що при підвищенні температури, калаверит розкладається, і витягти з нього золото стає надзвичайно легко. Незабаром чутки про це явище долетіли й до Знахідки Ханна.

     І тут почалося справжнє пекло! Окремі зразки калаверіту, з яких були побудовані споруди, містили до п'ятнадцяти кілограмів золота на одну тонну породи, і старателі стали зносити будинки, щоб витягти з них весь дорогоцінний метал. Бруковані дороги перетворилися у вибоїни, тротуари були розібрані. Старателі без тіні сумніву руйнували свої будинки, побудовані з телуридових цеглин.

     У наступні десятиліття цей район став найбільшим постачальником золота в світі. А нащадки перших старателів добре запам'ятали їх уроки - ні в якому разі не можна викидати навіть сміття.

За книгою Сема Кіна "Ложка, що щезає, або Дивовижні історії з життя періодичної таблиці Менделєєва"

Хімія кавуна

     Хімія кавуна визначається декількома хімічними речовинами. Але основні речовини - це лікопен і форхлорфенурон. Саме вони впливають на колір і розмір зрілого кавуна.

Лікопен

     Лікопен надає червоний колір багатьом фруктам і ягодам, у тому числі кавуну. Лікопен був вперше отриманий з помідорів швейцарцями Р. Вільшеттером і Г. Ешером у 1910 році. А в 1950 хімік Пауль Каррер синтезував лікопен в лабораторії.

Хімія на кухні. Смажена картопля. 

  Найсмачніше в картоплі - смажена скоринка. Запашні коричневі продукти карамелізації цукрів, реакції Майяра та інших хімічних перетворень, досі не до кінця вивчених.

     Французький хімік Луї Камілл Майяр у 1913 році захистив дисертацію, в якій описав реакцію між амінокислотами і цукрами. Потім цю реакцію назвали його ім'ям.

Олов'яна чума

    У деяких випадках поліморфне перетворення у металах супроводжується величезним об'ємним ефектом, і це призводить часом до трагічних наслідків. 

     Яскравий приклад цього - перетворення в олові, високотемпературна модифікація якого (біле олово) має питомий об'єм на 25% менший, ніж низькотемпературна (сіре олово). Перехід білого олова в сіре відбувається при -13,5°С, а дуже інтенсивно при -30°С, і тоді м'який, пластичний метал раптово перетворюється в сірий порошок.

    Сіре олово дуже крихке і не може витримати напруги, що виникає в ході перетворення, і на відміну від білого - напівпровідник.

    Саме це перетворення стало однією з причин загибелі антарктичної експедиції Р. Скотта, яка підкорила 18 січня 1912 р. Південний полюс. Мандрівники загинули на зворотному шляху через відсутність палива. Посудини з пальним продірявилися, оскільки біле олово, яким вони були пропаяні, «не витримало морозу» і розсипалося.

    Це було великою недбалістю, оскільки про таку небезпеку в Європі знали вже двісті років тому. Те, що відбувалося з оловом при сильних морозах, назвали «олов'яної чумою», яка свого часу залишила «трактири без ложок і мисок, а солдат без ґудзиків». Сучасні олов'яні вироби для захисту від морозів виробляють з олова, легованого вісмутом, свинцем, сурмою.

Все про полімери

Який газ є родоначальником багатьох пластмас?

 Газ етилен є родоначальником багатьох пластичних мас, які можна добути, замінюючи атоми Гідрогену іншими атомами або групами атомів. Такі зміни в складі високополімерних молекул значно змінюють властивості полімерів. 

   

Поліетилен - твердий напівпрозорий полімер. Він термопластичний, еластичний, хімічно стійкий матеріал, хороший ізолятор. З нього виготовляють водонепроникні, стійкі проти впливу корозії труби, а також труби для хімічних виробництв, плівки для упаковки харчових продуктів і ін.

   Полівінілхлорид - хімічно стійкий матеріал і хороший ізолятор. Широко застосовується у виробництві товарів широкого споживання, в техніці, хімічній промисловості.

   

Фторопласт (тефлон) - білий матеріал з маслянистою поверхнею, що перевищує по своїй хімічній стійкості золото, платину та інші матеріали, які застосовуються в самих агресивних середовищах.

   Полістирол - крихкий прозорий матеріал з високим коефіцієнтом променезаломлення, стійкий до дії слабких кислот і лугів.

З чого зроблені сходинки ескалатора в метро?

   Сходи ескалатора в метро виготовлені з текстоліту. Текстолит виготовляють просоченням фенолформальдегідною смолою звичайної бавовняної тканини, яка звернена в кілька шарів, і спресована. За твердістю текстоліт не поступається чавуну.

   Текстолит широко застосовується в машинобудуванні для виготовлення різних деталей, шестерень, підшипників тощо. Шестерні з текстоліту працюють дуже довго і беззвучно.

Обережно! Балон з газом!

   Більшість газів, які використовуються в лабораторії, медицині, промисловості, зберігають у сталевих балонах. Щоб у балон увійшло якомога більше речовини, гази закачують в них під дуже високим тиском. Ще краще, якщо газ вдається зробити рідким - тоді його в балон увійде набагато більше. Відомо, що речовини в рідкому стані займають значно менший об'єм, ніж у газоподібному (при рівній масі). Наприклад, 1 кг рідкого пропану С₃Н₈ (при кімнатній температурі він зріджується вже при невеликому тиску) займає об'єм близько 2 л, тоді як об'єм 1 кг газоподібного пропану (при тій же температурі і атмосферному тиску) - понад 500 л. Однак деякі гази сріджуються тільки при дуже низьких температурах, а при кімнатній температурі вони не перетворюються в рідину навіть при найвищих тисках. Колись такі гази називали постійними. Цих газів не так вже й багато; до них відносяться водень, азот, аргон, гелій, кисень, неон, фтор, нітроген(ІІ) оксид, карбон(ІІ) оксид (чадний газ), метан і деякі інші.