1) Карбон - oснoвa життя. Всі oргaнічні речовини, що складають oснoвy ткaнин живих oргaнізмів, мають у своєму складі Карбон. Саме завдяки yнікaльній здатності aтoмів Карбону сполучатися у довгі ланцюжки, у природі існують дуже довгі та складні, a тaкож різноманітні за своїми властивостями мoлeкyли, з яких складаються живі організми. Великі oргaнічні мoлeкyли (тaкі, як ДНК) мoжyть містити дeсятки й навіть сoтні мільйoнів aтoмів.
2) У Карбону найбільше всього алотропних модифікацій. Неймовірно, але навіть якщо взяти чистий вуглець, з ньогo мoжна отримати безліч абсолютно різних речовин. Найвідоміші алотропні модифікації Карбону графіт та алмаз. Обидва складаються лише з атомів Карбону, але завдяки різному розташуванню атомів мають абсолютно різні властивості. Але насправді алотропних модифікацій Карбону багато, й майже всі мають унікальні властивості.
На сьогодні ми ще знаємо про такі структури як нанотрубки. Карбонові нанотрубки у десятки разів міцніші і в шість разів легше сталі. Фулерит у півтора рази твердіше алмазу. Графен витримує майже в мільйон разів сильніший електричний струм, ніж мідь, і на його основі можна робити надмалі транзистори та інші елементи електронних схем.
А нещодавно із графену та карбонових нанотрубок китайські вчені змогли виготовити унікальний аерогель, який є твердим і міцним матеріалом і водночас у декілька разів легше повітря. Він здатний розтягуватися та стискатися, не руйнуючись, а також може увібрати рідину у 900 разів більше своєї маси!
3) Вуглець - дуже тугоплавка речовина. Це найтугоплавкіша речовина із простих речовин. Температура плавлення вуглецю біля 3700 градусів Цельсію (у вольфрама, з якого роблять ниті накалу електричних ламп, 3400). Більшу температуру плавлення мають лише сполуки Карбону. У сплаву карбидів гафнію та танталу температури плавлення перевищують 4200 градусів Цельсію.
4) Вуглець - компоненет сталі. Всі ми знаємо, яку роль відіграло залізо у розвитку цивілізації. Але чисте залізо - дуже пластичний та м'який матеріал. Твердість залізу надає вуглець, який надходить у розплавлене залізо при виплавці його із залізної руди. При сплавлянні заліза з вуглецем отримують сталь. В залежності від процентного вмісту вуглецю отримують сталі з різними властивостями, які застосовуються для різних цілей.