У 1886 році німецький хімік Клеменс Вінклер, досліджуючи мінерал аргіродит, виявив, що він на 7 відсотків складається з незнайомої йому речовини. Виявилося, що загадкові 7 відсотків - це невідомий досі елемент таблиці Менделєєва.
Після деяких роздумів Вінклер - по аналогії з Галієм - назвав речовину Германием.
Незважаючи на те що в земній корі Германію більше, ніж срібла і свинцю, добувати його важко і дорого. Германій дуже розсіяний елемент. Основна його маса міститься в грунті, в вугіллі, в живих організмах, рослинах ... У незначній кількості він є в часнику і томатному соці. Як написано в старому підручнику хімії, "Германій - усюди і ніде".
"Зірковий час" Германію настав у кінці сорокових років минулого століття, коли його стали використовувати в якості напівпровідника. Зокрема, саме поява транзисторів на основі Германію поклало край використанню ламп в радіо- і відеоапаратури. Втім, не минуло й двох десятиліть, як попит на Германій впав: в транзисторах його все більше витісняв дешевший кремній.
Незважаючи на незначне використання, Германій знаменитий вже тільки тим, що відкриття саме цього елемента стало тріумфом Періодичної системи.
Із листа Вінклера Менделєєву:
"Шановний добродію! Дозвольте мені передати Вам відбиток повідомлення, з якого випливає, що мною виявлений новий елемент «германій». Я сподіваюся незабаром повідомити Вам більш детально про цю цікаву речовину; сьогодні я обмежуюся лише тим, що повідомляю Вас про вельми ймовірний тріумф Вашого геніального дослідження і засвідчую Вам свою глибоку повагу."
Наша кров має червоний колір саме завдяки Феруму, що входить до складу червоних кров'яних тілець, які переносять кисень. У деяких молюсків аналогічні процеси засновані не на атомах Феруму, а на атомах Купруму, тому кров у них блакитного кольору.
Залізо випаровується, якщо нагріти його до температури 2862 градусів. Рідким воно стає при нагріванні до 1538 градусів.
