"Істинний хімік повинен бути теоретиком і практиком, а також філософом"

     19 листопада 1711 року народився великий вчений-енциклопедист М.В.Ломоносов.
     Серед усіх наук, якими займався Ломоносов, перше місце об'єктивно належить хімії.
Ломоносов був одним з найвеличніших новаторів в історії хімії всіх часів. Він по-новому усвідомив роль і значення хімії, її місце серед природничих наук. "Широко простягає хімія руки свої в справи людські ...", - говорив великий учений.
     Ломоносов вважав хімію своєї "головною професією", причому розвиток хімії, на думку вченого, повинен був допомогти вирішенню практичних завдань. "Істинний хімік повинен бути теоретиком і практиком, а також філософом", - писав він.
     "Хімік не такий повинен бути, який далі диму і попелу нічого не бачить, а такий, який на підставі дослідних даних може робити теоретичні висновки", - писав М. В. Ломоносов.
     М.В.Ломоносов сформулював основні положення атомно-молекулярного вчення та закон збереження маси.
     Закон збереження маси М. В. Ломоносов вперше чітко сформулював у листі до Л. Ейлера від 5 липня 1748 г.: "Всі зміни, що зустрічаються у природі, відбуваються так, що якщо до чого-небудь щось додалося, то це віднімається у чогось іншого. Так, скільки матерії додається до якого-небудь тіла, стільки ж втрачається в іншого..."     Серед інших робіт вченого в області хімії:
- винайшов нові фарби та налагодив їх виробництво;
- розробив технологію виробництва кольорового скла та мозаїки;
- розробив рецептуру порцелянових мас і заклав основи наукового розуміння процесу приготування порцеляни;
- вивчав розчинність солей при різних температурах та досліджував вплив електричного струму на розчини солей;
- заклав основи мікрокристалічного методу аналізу;
- створив різні прилади: вискозиметр, прилад для фільтрування під вакуумом, прилад для визначення твердості, газовий барометр, пірометр, котел для дослідження речовин при низькому і високому тиску, досить точно градуював термометри.