Олов'яна чума

    У деяких випадках поліморфне перетворення у металах супроводжується величезним об'ємним ефектом, і це призводить часом до трагічних наслідків. 

     Яскравий приклад цього - перетворення в олові, високотемпературна модифікація якого (біле олово) має питомий об'єм на 25% менший, ніж низькотемпературна (сіре олово). Перехід білого олова в сіре відбувається при -13,5°С, а дуже інтенсивно при -30°С, і тоді м'який, пластичний метал раптово перетворюється в сірий порошок.

    Сіре олово дуже крихке і не може витримати напруги, що виникає в ході перетворення, і на відміну від білого - напівпровідник.

    Саме це перетворення стало однією з причин загибелі антарктичної експедиції Р. Скотта, яка підкорила 18 січня 1912 р. Південний полюс. Мандрівники загинули на зворотному шляху через відсутність палива. Посудини з пальним продірявилися, оскільки біле олово, яким вони були пропаяні, «не витримало морозу» і розсипалося.

    Це було великою недбалістю, оскільки про таку небезпеку в Європі знали вже двісті років тому. Те, що відбувалося з оловом при сильних морозах, назвали «олов'яної чумою», яка свого часу залишила «трактири без ложок і мисок, а солдат без ґудзиків». Сучасні олов'яні вироби для захисту від морозів виробляють з олова, легованого вісмутом, свинцем, сурмою.