Кварц та його використання

Робота учениці 6-А класу Пазинюк Марії

Вітаю з перемогою!

     Ковальов Андрій, учень 6-А класу отримав диплом І ступеня на міському конкурсі науково-дослідницьких робіт Малої академії наук.

     Андрій проводив дослідження на кафедрі неорганічної хімії та хімічної екології ОНУ ім. І.І.Мечникова під керівництвом доктора хімічних наук Кокшарової Т.В. Ним були синтезовані 8 цілком нових, ще не описаних у літературі координаційних сполук та встановлено їхній склад. Результати цієї роботи можуть використовуватися для розробки нових біологічно активних речовин.

     Вітаю юного дослідника і бажаю подальших успіхів у науковій роботі!

ЗНО з хімії: особливості тесту 2018 року

Тест зовнішнього незалежного оцінювання з хімії у 2018 році складається із завдань трьох форм:

• завдань з вибором однієї правильної відповіді (№1-36),
• завдань на встановлення відповідності («логічні пари») (№37-42),
• завдань відкритої форми із короткою відповіддю (№43-52).

Загальна кількість завдань тесту з хімії – 52, на їх виконання учасникам буде відведено 150 хвилин.

За вибором випускника результат виконання завдань сертифікаційної роботи може бути зарахований як державна підсумкова атестація з хімії.

Максимальна кількість тестових балів, яку можна набрати, правильно виконавши всі завдання сертифікаційної роботи, - 80.
З характеристикою серифікаційної роботи можна ознайомитися за посиланням
https://drive.google.com/file/d/1QoITXi5E_MU4Eds_HxPNCchgJI7Q5NH9/view?usp=sharing

 

Вітаю гімназистів - переможців міської олімпіади з хімії!
І місце
Григорчук Анастасія 4-Б
Весніна Аріана 5-А
Заморока Микита 6-Б
ІІ місце
Шевченко Андрій 5-Б
Ковальов Андрій 6-А

До уваги учнів 6-х класів!
Питання для повторення за темою "Неметали. Леткі сполуки з Гідрогеном" для підготовки до контрольної роботи можна знайти за посиланням:
https://drive.google.com/file/d/1Hy72-v9tcHhZEqnJpWrgTgSebd8Ipitb/view?usp=sharing 

З історією винаходу та складом сучасних сірників ви можете ознайомитися з творчої роботи учениці 6-А класу Маслової Влади

Історія сірників from Елена Мешкова

Найвідоміші алмази світу

Робота учениці 6-А класу Волкової Анастасії

До уваги учнів 5-х класів!
На сторінці "Методична скарбничка. 9 клас" розміщено презентацію "Вода як електроліт. Водневий показник рН".

Вода як електроліт. рН from Елена Мешкова

Учнівський проект з хімії

Приготування розчинів для надання домедичної допомоги

Робота учениці 5-А класу Мусієнко Дар'ї

Приготування розчинів для домедичної допомоги from Елена Мешкова

Нобелівську премію з хімії вручать за кріоелектронну мікроскопію

   Шведська королівська академія наук оголосила лауреатів Нобелівської премії з хімії 2017 року. Премія буде вручена Жаку Дюбоше, Іоахіму Франку і Річарду Хендерсону з формулюванням «за розвиток кріоелектронної мікроскопії високого вирішення для визначення структури біомолекул в розчинах».

  Кріоелектронная мікроскопія - це форма електронної мікроскопії, в якій зразок досліджується при кріогенних температурах (зазвичай в рідкому азоті). Завдяки такому мікроскопу вчені можуть спостерігати за живими биомолекулами і вивчати тривимірні зображення білків в клітинах. 

  Дослідження структури білка таким методом полягає в наступному. На першому етапі розчин білка заморожують, створюючи дуже тонкий шар, близько 100 нанометрів - так, що молекули білка не заступають одна одну при погляді зверху вниз. Потім за допомогою електронного мікроскопа вчені отримують зображення цього тонкого шару, що містить сотні тисяч фотографій білка в різних «ракурсах». На останньому етапі ці зображення склеюють між собою в єдиний тривимірний об'єкт, з якого можна визначити структуру білка, надзвичайно важливу для розробки нових ліків або для розуміння як працюють наші клітини.

     Річард Хендерсон став першим вченим, який отримав за допомогою кріоелектронної мікроскопії структуру білка з атомарним вирішенням. Жак Дюбоше - автор методу отримання мономолекулярної плівки, з якої відбувається зйомка фотографій. Йоахім Франк розробив методику обробки зображень і створення саме кінцевої структури білка.

     Зараз метод кріоелектронної мікроскопії активно використовується вченими. Наприклад, з його допомогою було встановлено структуру поверхні вірусу Зика, різних білків, в тому числі тих, що пізнають початок гену, контролюють циркадні ритми, забезпечують чутливість клітин до тиску.